аішка можа і напіша табе сачыненне,
але памылкі знойдзе друкарнік
| склон | адзіночны лік
ж. — жаночы род м. — мужчынскі род н. — ніякі род множны лік |
|---|---|
| Назоўны хто? што? |
ж.
зу́бленая
м. зу́блены н. зу́бленае мн. зу́бленыя |
| Родны каго? чаго? |
ж.
зу́бленай, зу́бленае
м. зу́бленага н. зу́бленага мн. зу́бленых |
| Давальны каму? чаму? |
ж.
зу́бленай
м. зу́бленаму н. зу́бленаму мн. зу́бленым |
| Вінавальны каго? што? |
ж.
зу́бленую
м. зу́блены (неадуш.), зу́бленага (адуш.) н. зу́бленае мн. зу́бленыя (неадуш.), зу́бленых (адуш.) |
| Творны кім? чым? |
ж.
зу́бленай, зу́бленаю
м. зу́бленым н. зу́бленым мн. зу́бленымі |
| Месны у кім? у чым? |
ж.
зу́бленай
м. зу́бленым н. зу́бленым мн. зу́бленых |
скарбніца
як бліны пячы — вельмі хутка і ў вялікай колькасці (рабіць, выпускаць што-н.)
Кожны нябожчык на Эверэсце калісьці быў неймаверна матываванай асобай.
zublieny — беларуская лацінка
Слова зублены (націск і правільнае напісанне) падаецца ў слоўніках:
дзе паставіць націск у слове зубна-губны + часціна мовы
правапіс на базе bnkorpus.info
ліцэнзія CC BY-SA 4.0
› зубкава́ты (9)
(11) нявы́дублены ‹
› зубко́ўскі (9)
(9) няду́блены ‹
› зу́бленка (8)
(9) няду́блены ‹
› зу́бна-губны́ (11)
(9) зазу́блены ‹
› зубнападнябе́нны (15)
(9) зазу́блены ‹
› зубні́к (6)
(9) назу́блены ‹
Зрабіце трохмоўныя цэннікі — і беларусам не спатрэбяцца слоўнікі.